«Яка б нас не гнітила скрута,
Та виживе наш рідний край,
Бо в нім цвіте Червона Рута
І грає в горах водограй!»
Такими словами 20 березня відбувся загальношкільний захід приурочений пошануванню творчості українського композитора Володимира Івасюка, організаторами якого були: Л.Б.Саврас, Н.М.Семків, Р.В.Стельмахович. Присутні та учасники свята поринули в чарівну мелодію пісні «Червона Рута», послухали творіння В.Івасюка у виконанні учнів: І.Королишина, Я.Когут, В.Кармазин. Пройшлися життєвим і творчим шляхом Буковинського соловейка через перекази та читання поезій учнями: М.Тістик, В.Кінчило, Т.Романюк, І.Мищишин, Д.Волянським та Т.Кінчило. Спробували збагнути весь трагізм мистецького життя часів радянської влади, коли за любов до України карали смертю.
Здавалося б, такі далекі і близькі 1970-ті роки.Сіра завіса відділяє від них. Це був час Брежнєвського комуністичного застою, коли більшість пісень писалися на замовлення, на догоду владі. Та раптом з’явилася пісня, як квітка із легенди – «Червона Рута», а поряд пісень з нею – «Водограй», «Стожари», «Два перстені», «Мальви» та багато інших. Автором цих пісень був молодий, красивий хлопець із Буковини Володя Івасюк. Батьки робили все для того, щоб дати своєму синові можливість розвинути свій талант. Пісні його несли в собі неповторну українську мелодику у поєднанні з українським ритмом. Молодь підхопила її, як на крилах. За 30 років свого короткого життя він написав понад 100 пісень. Його пісня «Червона рута» мала шалений успіх.